ISSN 2079-1410 |
С.П. Тараненко, В.А. Нестеровський, О.О. Махота. Міждисциплінарне вивчення каміння як будівельного матеріалу в дослідженнях монументальних споруд княжої доби |
DOI: https://doi.org/10.53036/2021-2(104)-2 |
УДК 552.1:693+94(477)"9/14" |
П. М. Баранов, д-р геол. наук, проф., судовий експерт, Дніпропетровський НДЕКЦ МВС України, тупик Будівельний, м. Дніпро, 49033, Україна. E-mail: pn2dsbaranov@gmail.com |
С. П. Тараненко, канд. істор. наук, зав. наук.-дослід. сектору археології, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», вул. Лаврська, 9, Київ, 01015, Україна. E-mail: taransun@ukr.net |
В. А. Нестеровський, д-р геол. наук, проф., ННІ «Інститут геології» КНУ ім. Тараса Шевченка, вул. Васильківська, 90, Київ, 03022, Україна. E-mail: nesterovski@univ.kiev.ua |
О. О. Махота, молод.наук.співробіт.наук.-дослід. сектору археології, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», вул. Лаврська, 9, Київ, 01015, Україна. E-mail:makhota-olena@ukr.net |
Мова: українська |
Коштовне та декоративне каміння. № 2 (104), 2021: 7-13 |
Анотація. Під час археологічного вивчення монументальних споруд княжої доби (X–XV століть) практично на кожній пам’ятці будівельним матеріалом є природне каміння. Пропонується один з таких прикладів – мури XII століття Печерського монастиря. Вперше вони були досліджені у 1951 році, а потім ще тричі на різних ділянках. На кожному з розкопів у фундаментних ровах фіксували природне каміння, яке входило в їх заповнення. Спеціальне петрографічне дослідження проводилося тільки у 2018 році Геологічним музеєм КНУ імені Тараса Шевченка. Добута інформація дозволяє не тільки частково реконструювати етапи будівництва мурів у другій половині XII століття, а й отримати відомості про економічне життя монастиря. |
Ключові слова: археологія, фортифікація, Печерський монастир, мури, природне каміння. |
(Представлено канд. геол. наук.І.А. Черевко) |
Література: |
1. Ананьева Т. ДневникКондратаЛохвицкого // Киевский Альбом.
Исторический альманах. 2001. – К. : Прайм, 2001. – Вып. 1. – С. 33–40.
2. Балакін С.А. Звіт про результати археологічних досліджень на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у 2007 р. КПЛ-А-НДФ-699. 3. Богусевич В.А. Археологическиераскопки в заповедникеКиево-Печерскойлавры в 1951 г. – К., 1951. – Арк. 1. НА ІА НАН України, № 1951/8а. 4. Болховитинов Е. ОписаниеКиево-Софийскогособора и Киевскойиерархии. – К., 1825. 5. Воронин Н.Н. Оборонительныесооружения Владимира XII в. OCR HalgarFenrirsson по Материалы и исследования по археологиидревнерусскихгородов № 11. Том I. По ред. Н. Н. Воронина. Москва, Ленинград, Издательство АН СССР, 1949, С. 201–243. 6. Ёлшин Д.Д., Никитенко И.С. О фундаментах Десятинной церкви в Киеве (по материаламисследованийстроительногокамня) // Записки ИнститутаисторииматериальнойкультурыРоссийскойАкадемии наук (ИИМК РАН). 2009. № 4. С. 138–156. 7. Каргер М.К. ДревнийКиев, т. 2, с. 206–213; Раппопорт П. Русскаяархитектура Х–ХІІІ вв. Каталог памятников // Археология СССР / САИ. – Ленинград, 1982. – Вып. 1–47. – С. 6–116; Мовчан І.І., Боровський Я.Є., Клімовський С.І., Гончар В.М., Ситом’ятников О.К. Нові дослідження стародавнього Києва («місто Ярослава») // Археологічні відкриття України в 1998-1999 рр. // Збірка наукових праць / Під ред. Д.Н. Козака та ін. ІА НАНУ, 1999. – С. 28–31. 8. Кирпичников А.Н. 1) Ладога и ПереяславльЮжный — древнейшиекаменныекрепости на Руси. – Памятникикультуры, Новыеоткрытия, Ежегодник 1977, М., 1977, С. 417– 427; 2) НовооткрытаяЛадожскаякаменнаякрепость IX–X вв. – Там же, Ежегодник 1979, Л., 1980, С. 441–455. 9. Козюба В.К. Кам’яна сировина в київському монументальному будівництві кінця Х – початку ХІІ ст. OpusMixtum, 2 – 2014 – с. 169–179. 10. Нікітенко І.С., Черненко О.Є. Результати петрографічного дослідження фундаментів Спасо-Преображенського собору в м. Чернігові // Геолог України. – 2013. – № 2. – С. 147–154. 11. Оссовский Г.О. Откуда привозился красный шифер, встречаемый как в древних храмах, так и в других памятникахКиева? // Труды Третьего археологического съезда в России. – К., 1878. – Т. 2. – С. 159–164. 12. Раппопорт П.А. Русская архитектура Х–ХІІІ вв. Каталог памятников // Археология СССР / САИ. – Ленинград, 1982. – Вып. 1–47. – С. 6–116; Колибенко О.В. Єпископський двір Переяслава Руського за писемними джерелами та матеріалами археологічних досліджень // Церква–наука–суспільство: питання взаємодії. Матеріали Тринадцятої Міжнародної наукової конференції (27–29 травня 2015 р.) / Нац. Києво-Печер. іст.-культ. заповідник. –К., 2015. – С. 20–22. 13. Ричка В.М. Повсякденне життя монастирів Київської Русі / Ричка В. М. // Український історичний журнал. – 1995. – № 5. – С 52. 14. Тараненко С., Кабанець Є. Датування мурів Печерського монастиря: аналіз та критика джерельної бази // УІЖ, №3. 2019. – С. 93–107. 15. Тутковский П.А. Древнейшая добывающая промышленность на Волыни // Труды общества исследователей Волыни. – К., 1915. – Т. 11. – С. 167–196. 16. Харламов В.А., Гончар В.Н., Ярошенко Г.В. Отчёт об археологических раскопках хозяйственного двора в близикорпуса № 22 на территорииКиево-Печерского государственного историко-культурного заповедника в 1991 г. НА ІА НАН України, № 1991/2а – К., 1991. 17. Харламов В.О., Гончар В.М., Трофименко Г.В. Отчет об археологических раскопках Мазепинской стены на территории хозяйственного двора Киево-Печерского государственного историко-культурного заповедника в 1992 г. НА ІА НАН України, № 1992/1а. – К., 1992. |
Стаття |
© 2007-2019 ДГЦУ. Науково-практичний журнал «Коштовне та декоративне каміння». | ДГЦУ, вул. Дегтярівська, 38-44, 04119, м. Київ-119 |