Зустріч була присвячена обговоренню питань ефективності сертифікаційної схеми Кімберлійського процесу (ССКП), підсумкам роботи КП за поточний рік, реформуванню КП і плануванню подальшої роботи КП, виборам нового голови КП на 2023 рік, аналізу виконання вимог ССКП країнами-учасницями КП, перегляду і вдосконаленню ССКП.
На сьогодні КП об'єднує 85 країн-учасниць (58 окремих країн-учасниць і 27 країн у складі одного з учасників – Європейського Союзу) та чотирьох спостерігачів: Всесвітню алмазна рада, Коаліцію громадянського суспільства, Асоціацію африканських виробників алмазів та Ініціативи алмазного розвитку.
Ключовим для України питанням зустрічі був розгляд наслідків агресії рф і білорусі проти України у контексті діяльності КП. Включення цього питання до порядку денного зустрічі пропонувалось листом ДГЦУ до Голови КП від 21.10.2022. Пропозиція була підтримана відповідними листами до Голови КП від союзників України – Австралії, Великобританії, ЄС, Канади і США, з якими йшло її обговорення протягом останніх місяців.
У зазначеному листі ДГЦУ обґрунтовано звертався до Голови КП і до всіх учасників КП щодо ізоляції рф і білорусі у КП аж до припинення їх участі у КП. Водночас, враховуючи те, що усі рішення КП приймаються лише консенсусом, було очікуваним блокування пропозицій України з боку рф і білорусі. В якості мінімальної цілі ДГЦУ розглядав визнання на міжнародному рівні з боку КП факту агресії рф проти України та визнання російських алмазів «конфліктними».
Майже весь перший день зустрічі був присвячений обговоренню питання включення до порядку денного пропозицій України. Першою доповідала посол України пані Л. Абравітова. Її підтримали представники вищезазначених країн-союзників України, а також Швейцарії, Японії і спостерігача КП в особі голови Коаліції громадянського суспільства. Проти виступили рф, білорусь, Ангола, Вірменія, Венесуела, Киргизія, Китай і ЦАР. Останні висловили свою позицію майже однаковими словами про те, що наміри України є політично вмотивованими, не стосуються діяльності КП і містять деструктивні підходи, які погрожують цілісності КП. У результаті українське питання не було включено до порядку денного.
На засіданні були представлені доповіді про результати роботи КП за поточний рік Голови КП, а також звітні доповіді керівників робочих груп з експертизи алмазів, моніторингу, статистики, алювіального виробництва алмазів, комітету з питань участі і керівництва КП, комітету з правил і процедур КП, комітету з перегляду та реформ, виступи представників інших органів КП.
У доповідях велику увагу було приділено питанням заходів щодо запобігання нелегальної торгівлі алмазами, зокрема, у такій «проблемній» країні як Центрально-Африканська Республіка, реформування та подальшого розвитку КП, статистичної звітності, експертизи алмазів, проблемам обігу синтетичних алмазів, а також питанням створення мультидонорного фінансового фонду КП та постійно діючого секретаріату КП.
Пленарне засідання відзначило поточну роботу Робочої групи експертів з алмазів, опрацювання відповідей Учасників на опитування про конфіскацію і розпорядження конфіскованими необробленими алмазами та переміщення алмазів через митні кордони не у посилках, а «в руках».
Пленарне засідання схвалило нове Технічне керівництво № 17 про переміщення через митні кордони наукових колекцій та розвідувальних проб.
Пленарне засідання вітало завершення роботи Тимчасової команди (ТЕТ) з підготовки створення Постійного секретаріату КП та подання підсумкового звіту. Було схвалено рішення щодо розміщення цього Секретаріату у м. Габороне (Ботсвана). На підставі звіту ТЕТ Пленарне засідання вирішило, що робота Секретаріату має бути профінансована, у тому числі за рахунок країн-учасниць КП, після опрацювання юридичних питань. Кожний учасник має сплачувати внески залежно від обсягу торгівлі алмазами. Мінімальний внесок – одна тисяча доларів США на рік для тих, хто має обсяги менше100 мільйонів доларів США, але більше 0 доларів США на рік. Останнє стосується (у числі інших) України.
Пленарне засідання схвалило звіти інших робочих груп і комітетів КП.
Робоча група зі статистики навела дані, що деякі учасники не подали свої статистичні звіти за поточний рік, зокрема це стосується рф.
Пленарне засідання зазначило, що підгрупа з перегляду ССКП має бути переформатована і на її базі створюється спеціальний Комітет з огляду та реформ. Адміністративним рішенням КП ухвалено завдання і склад цього комітету. У числі основних завдань – вдосконалення питань Адміністративної підтримки КП, перегляд преамбули ССКП та визначення «конфліктних алмазів».
За письмовою пропозицією ДГЦУ до складу цього комітету включено Україну.
Пленарне засідання розглянуло заявки ОАЕ і білорусі щодо віце-головування у КП у 2023 році та головування у 2024 році. Перед Пленарною зустріччю ДГЦУ своїм листом до Голови КП і до всіх учасників КП закликав відхилити заявку білорусі. На засіданні на посаду Віце-голови обрано ОАЕ.
На Пленарному засіданні найбільш гострим було питання ухвалення заключного комюніке. Гостроту викликав лише один пункт, який стосувався розгляду наслідків агресії рф і білорусі проти України та невключення пропозиції України до порядку денного зустрічі.
У дискусії з цього питання активну участь взяла посол України Любов Абравітова, а також в онлайн-форматі виступив директор ДГЦУ Андрій Ткаленко. Україну послідовно та активно підтримували представники вищезазначених країн-союзників України і Коаліція громадянського суспільства. Дуже агресивно і негативно відповідала рф і Ангола, яких підтримувала білорусь та інші прихильники рф. Дискусія тривала понад 10 годин.
За результатами Пленарного засідання Кімберлійського процесу Україні та нашим партнерам серед іншого вдалося:
- ініціювати рішення щодо включення України до складу новоствореного органу — Спеціального комітету з огляду та реформ (CommitteeonReviewandReform);
- заблокувати проєкт рішення Пленарного засідання КП щодо ухвалення кандидатури білорусі на посаду Віце-голови КП протягом 2023 року (в результаті Віце-головою КП у 2023 року обрано ОАЕ);
- включити до підсумкового комюніке КП листи щодо захисту інтересів України.